Привет, старина! Послушай, у меня сегодня жесть случилась, расскажу тебе об этом. Заходи, садись поудобнее, слушай, как я купил закладки и обдолбался как настоящий гопник.
Начну с начала, а то ты ничего не поймешь. Вот такой косяк вышел, денег особо не было, а вбухаться хотелось безбашенно. Я чувствовал, что жизнь мимо меня пролетает, а я шмыгаю без задору и приключений. И тут мой приятель, настоящий кетаминщик, предложил мне сделку, от которой невозможно отказаться.
Он говорит: "Братан, у меня кука есть, самый настоящий кет. Можешь купить у меня пару закладок, и ты втюхаешься так, что жизнь заиграет новыми красками. Все, что нужно – пару штук и ты уже в другой реальности". Я задумался, и понял, что это мой шанс.
Да, я знаю, кокаин – это не игрушки, но я был готов попробовать. Договорились о встрече на подъезде и там он достал свои карманные закладки. Я вижу, как он рассыпает их на столе – эти белые кристаллические горошинки были как радуга из новых эмоций. Мой приятель достал ножик и вскрывал кармашек с кетомином, он сказал: "Ты готов? Вот держи, засыпай это ватку и себе в носик". Я взял эту ватку и немного задумался. Вот она, наркотика сила, и я собираюсь попробовать ее на своей шкуре.
И я втюхался.
Не могу описать словами, как это было. Мое сознание растворялось, и я оказался в другом мире. Меня окружали миражи и качались стены. Я чувствовал себя облегченным и полным эйфории, как клоун на празднике. Мой мозг был настолько взбудоражен, что я начал путать вещи.
Я шмыгал по улицам, кажется, я летал.
В том состоянии я никогда не был. Надо было остановиться, но я был готов задвигаться все дальше и дальше, чтобы ощутить этот кайф снова и снова.
Но, братишка, кто бы мог подумать, что даже такая погоня за эйфорией имеет свою цену?
Через несколько дней у меня начались проблемы с здоровьем. Я потерял аппетит, сон пропал, а вместо этого я погрузился в глубокую депрессию. Мои руки тряслись, и я стал похож на настоящего клоуна, только не веселого, а грустного.
Кетамин, похоже, съел мое тело и душу. Он забрал у меня все, и я остался обдолбанным клоуном.
Сейчас я понимаю, что это была большая ошибка. Когда ты слишком далеко ушел, трудно вернуться обратно. Я потерял многое, и теперь приходится ворчать на себя каждый день.
Нет, старина, подумай дважды, прежде чем пойти по этому пути.
Сейчас я двигаю задом, чтобы найти себя в этом сумасшедшем мире.
Так что, старина, если у тебя когда-нибудь возникнет идея попробовать что-то подобное, подумай о своей жизни и своем будущем. Не делай той же ошибки, что и я.
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.